«Завдання екологічного розвитку дошкільника»

Сучасна екологічна освіта спрямована у майбутнє. Екологічна освіта поєднує у собі гармонію людини і природи, вона вимагає дотримуватись законів природи.
Використовуючи загальні підходи до формування особистості через сферу життєдіяльності «Природа», визначені Базовим компонентом дошкільної освіти і Україні, зокрема комплексний підхід, що передбачає розвиток чуттєвої сфери, засвоєння певного кола знань та оволодіння практичними вміннями розвивається у дітей емоційно – ціннісне ставлення до природного дозвілля та формування у них:
- цілісної картини світу
- елементів екологічного світорозуміння;
- реалістичних уявлень про явища природи;
- екологічну вихованість;
- дбайливе ставлення до природи;
Перш за все, потрібно створити екологічне розвивальне середовище, як в усьому закладі, так окремо і по групах. Створені стежини в природу за творчою спадщиною В.О Сухомлинського на території закладу, а саме стежини: Лісу, Водойми, Квітника, Лугу, Поля, Саду, по групових кімнатах куточки природи; в природному оточенні ще і міні – городи, екологічні стежини закладу дають змогу успішно оволодіти екологічному вихованню дошкільника.
Для того щоб сформувати у дітей уявлення про природу потрібно використовувати всі форми роботи з екологічного виховання. Це насамперед:
- заняття, спостереження, цільові прогулянки;
- екскурсії,бесіди, дидактичні ігри, рухливі ігри, праця в природі та інші.
Методами екологічного виховання є: використання картин, ілюстрацій, виконання логічних завдань, розв’язання проблемних ситуацій, читання художніх творів, складання дітьми казок, створення книг Праці та природи.
Формуючи інтерес до природних знань слід використовувати цікаві методи і прийоми зокрема:
- мовленнєві логічні завдання;
- формування позитивних моральних якостей та ціннісного ставлення до природи;
- різні запитання – загадки які носять проблемний та оцінювальний характер.
Використання мовленнєвих логічних завдань ставить дітей у ситуацію, коли вони змушені використовувати різні прийоми розумової діяльності такі як порівняння і аналіз. Це активізує самостійність , уміння добирати шляхи розв’язання завдань, робити висновки, узагальнення.
Формування позитивних моральних якостей та ціннісного ставлення до природи являється дуже відповідальним, вони потребують дотримання моральних норм, ціннісного ставлення до природи.
Тому вихователі створюють ситуації морального вибору, які сприяють формуванню природо доцільної поведінки.
Наші діти – це наше майбутнє.
І від того як ми їх виховаємо, залежить майбутнє Землі, те , якою вона буде через століття. Саме тому екологічному вихованню треба приділяти належну увагу, воно має бути не епізодичним, а глибоко продуманим, систематичним , цілеспрямованим.