ДИТИНА МАЄ ЖИТИ, А НЕ ВИХОВУВАТИСЬ
ЯК ЗАРАДИТИ ПРОБЛЕМІ ВСІХ ЧАСІВ І НАРОДІВ "Батьки і діти"



Проблема батьків та дітей існує, мабуть, стільки ж, як і саме людство.
ЧОМУ ІСНУЄ ПРОБЛЕМА?

Її наявність обумовлена цілком об'єктивними причинами, суть яких можна охарактеризувати словами відомого психолога Елізабет Стоун: "Зважитися народити дитину - справа серйозна. Це означає зважитися на те, щоб твоє серце відтепер і назавжди розгулювало поза твоїм тілом". Продовжуючи думку, можна додати, що треба бути готовим до того, що ця частина тебе матиме власні (не твої) бажання, власний (не твій) розум, власні (не твої) почуття, власну особистість. На жаль, не кожному це під силу.
На перший погляд, усе дуже зрозуміло - дітей потрібно виховувати. Але як виховувати?!


ДИТИНА МАЄ ВЛАСНЕ
ЖИТТЯ

Насамперед, потрібно засвоїти правило - дитина живе, а не виховується. Їй подобається бути собою, а не об'єктом батьківських, нехай навіть дуже кваліфікованих і витончених, повчань. Виховання в кінцевому результаті зводиться до передавання дитині власних знань і життєвого досвіду. Але при цьому не варто забувати, що дитина має ПРАВО використовувати їх тою мірою, якою вона вважає це потрібним.


ВАШІ АМБІЦІЇ Є ТІЛЬКИ
ВАШИМИ

Категорично неприпустимо розв'язувати власні проблеми чи задовольняти власні амбіції через свою дитину. Якщо ви мріяли в дитинстві стати музикантом (спортсменом, космонавтом, математиком і т. ін.), це не означає, що дитина повинна витрачати своє життя на здійснення вашої мрії. Ніхто не повинен бути засобом для досягнення чиїхось цілей.
Завдання батьків лише сприяти розвитку здібностей дитини.


РОЗДІЛІТЬ З ДИТИНОЮ
ЇЇ РАДІСТЬ

У більшості випадків радість є соціальним виявом. Звичайно, дитина може радіти й наодинці. Але, як правило, вона хоче поділитися своєю радістю з іншими. І вона прагне того, щоб її радість гідно оцінили. Заохочення вселяє в маленьку людину впевненість, підвищує статус її особистості, формує почуття власної гідності.


ЗАЛУЧАЙТЕ ДИТИНУ
ДО ТВОРЧОСТІ ТА ПРАЦІ

Не варто забувати, що задоволення може відігравати як позитивну, так і негативну роль. Воно шкідливе, якщо зумовлює споживацтво. Тому залучайте дитину до творчості і праці. Діти отримують задоволення від прибирання приміщення, догляду за тваринами і "дітьми"-іграшками, малювання, ліплення, занять фізкультурою, слухання музики, читання і вивчення іноземних мов. Використовуйте це.


ГРУБІСТЬ ДИТИНИ -
ВИМОГА ТЕПЛА

Не бійтеся приголубити дитину. Її потреба в спілкуванні нерозривно пов'язана з потребою в ласці. Якщо дитині бракує вашого теплого ставлення, вона неминуче нервує, грубіянить, не знаходить місця, поводиться зухвало. Подібна реакція - своєрідна вимога тепла.
Тільки ласка може пом'якшити її вдачу, встановити потрібну рівновагу. Дитина шукає ласкавих доторків, добрих слів, поглядів. Будьте щедрими. Пам'ятайте, що ваші руки володіють воістину магічною силою впливу, часом куди більшою, ніж слово, тривала бесіда, подарунок.

НЕ БІЙТЕСЯ КОНФЛІКТІВ
У спілкуванні батьків та дітей неминуче стикаються різні погляди, смаки, бажання, уявлення. Іншими словами, трапляються конфлікти. Не бійтеся конфліктувати з дітьми. Безконфліктного виховання не існує. Конфлікт - це завжди перегляд сформованих стереотипів. Інша справа, що розв'язувати його потрібно спокійно, в конструктивному руслі. Обговорювати ситуацію, а не з'ясовувати особисті стосунки.


ПОКАРАННЯ - ЦЕ НЕ
ПОМСТА

Якщо в ході конфлікту виникне необхідність покарання, не перестарайтеся. Покарання не має носити характеру помсти. Воно повинно мати чітко визначений характер - позбавлення задоволення, але аж ніяк не заподіяння страждання. Покарання повинно мати і чіткі розумні терміни. І пам'ятайте: провина має потребу в санкціях, а особистість - у підтримці.